Значення в інших словниках
-
бузимок —
бу́зимок іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
бузимок —
БУ́ЗИМОК, мка, ч., БУ́ЗІВОК, вка, ч. Однорічне теля; назимок. – Хоч сердься, хоч ні, а я звеліла забити рябого бузимка, заколоти чорного кабанця (І. Нечуй-Левицький); Невеликий статечний пастушок з гідністю погнав дві корови, телицю та бузимки (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
-
бузимок —
БУ́ЗИМОК (однорічне теля), БУ́ЗІВОК, НА́ЗИ́МОК, О́ЗИМОК діал. — Хоч сердься, хоч ні, а я звеліла забити рябого бузимка, заколоти чорного кабанця (І. Нечуй-Левицький); — Молодих коней на м'ясо? Та вони що, почманіли?...
Словник синонімів української мови
-
бузимок —
Бу́зимок, -мка; -зимки, -мків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
бузимок —
БУ́ЗИМОК, мка, ч. Однорічне теля; назимок. — Хоч сердься, хоч ні, а я звеліла забити рябого бузимка, заколоти чорного кабанця (Н.-Лев., І, 1956, 143); Невеликий статечний пастушок з гідністю погнав дві корови, телицю та бузимки (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 664).
Словник української мови в 11 томах