бузина
БУЗИНА́, и́, ж.
1. Кущ або деревце з родини жимолостевих з чорними або червоними ягодами.
Дід насадив і калину, і бузину, і рожу гожу (Вовчок, І, 1955, 382);
А вздовж тину, за старою повіткою, росли великі кущі смородини, бузини і ще якихось невідомих рослин (Довж., Зач. Десна, 1957, 462).
2. Ягоди цієї рослини.
Дівчина.. зварила кисіль з бузини та яблук (Донч., IV, 1957, 42).
Словник української мови (СУМ-11)