бух
(-у) ч.; мол.
1. Розпивання спиртних напоїв, пиятика. Покинутий і зраджений майже всіма, крім кількох малоцікавих побратимів по буху, я вибрав нарешті втечу до Москви (Ю. Андрухович, Московіада). БСРЖ, 83.
2. у знач. збірн. Спиртні напої. Й погнав, аби з буха не вивітрився дух (Б. Жолдак, Бог буває). БСРЖ, 83.
Короткий словник жарґонної лексики української мови