Великий тлумачний словник сучасної мови

бух

виг.

1》 Звуконаслідування, що означає глухий звук від удару, падіння, пострілу.

2》 розм. Уживається як присудок за знач. бухати 1), 2), бухнути 1), 3) та бухнутися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бух — бух вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. бух — БУХ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає глухий звук від удару, падіння, пострілу. Б'ється, стогне, зітхає [море] .. Бу-ух!.. бу-ух!.. бу-ух!.. (М. Коцюбинський); Реактор плювався не весь час, а так: дим, дим, а потім – бух! Викид (Ю. Щербак). 2. розм.  Словник української мови у 20 томах
  3. бух — (-у) ч.; мол. 1. Розпивання спиртних напоїв, пиятика. Покинутий і зраджений майже всіма, крім кількох малоцікавих побратимів по буху, я вибрав нарешті втечу до Москви (Ю. Андрухович, Московіада). БСРЖ, 83. 2. у знач. збірн. Спиртні напої.  Словник жарґонної лексики української мови
  4. бух — I (вигук), бабах, бах, бех, бубух, лулусь, луп, лусь, ляп, лясь, тарарах, тарах, торох, трах, трісь, хруп II див. падати  Словник синонімів Вусика
  5. бух — БУХ, виг. 1. Звуконаслідування, що означає глухий звук від удару, падіння, пострілу. Б’ється, стогне, зітхає [море].. Бу-ух?.. бу-ух!.. бу-ух!.. (Коцюб., I, 1955, 396). 2. розм. Уживається як присудок за знач. бу́хати 1, 2, бу́хнути 1, 3 і бу́хнутися.  Словник української мови в 11 томах
  6. бух — Бух! меж., выражающее паденіе, глухой ударъ или выстрѣлъ. О. 1862. IX. 118. Бух в воду, ніби втопився. Драг. 47. Заридала Катерина та бух йому в ноги. Шевч. Сіли татко коло печі, мамка татка бух у плечі. Чуб. V. 1156. Коли це з лісу бух! бух! бух! Так і повалило три воли у валці. Драг. 238.  Словник української мови Грінченка