галімий
(-а, -е)
1. крим. Повний, абсолютний; який виявляється вищою мірою. СЖЗ, 29.
2. мол.; зневажл. Дурний. — Та шо я, галімий? (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 131; ПСУМС, 17.
Короткий словник жарґонної лексики української мови(-а, -е)
1. крим. Повний, абсолютний; який виявляється вищою мірою. СЖЗ, 29.
2. мол.; зневажл. Дурний. — Та шо я, галімий? (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 131; ПСУМС, 17.
Короткий словник жарґонної лексики української мови