Словник жарґонної лексики української мови

гашиш

син.

анаша, галька, гаш, грамофон, ґандж (ґанджа), ганджибас (ґанджюбас), ґранж, джа, дим, директор, драп, палюшка, план, смішний тютюн, травичка, шала, шан, шмара.

із середньої Азії: центровий.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. гашиш — гаши́ш іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гашиш — -у, ч. Наркотичний збудник, який виробляється з індійських конопель; маріхуана, анаша.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гашиш — ГАШИ́Ш, у, ч. 1. Наркотичний збудник, вигот. з індійських конопель. – Мені до рук несподівано потрапила банка з гашишем (В. Підмогильний); Крутились несамовито камені жорен, і щось перетерте й підгоріле сипалося в корзину з пальмового листя.  Словник української мови у 20 томах
  4. гашиш — У, ч., нарк. Смола конопель. Може, і з далекої, овіяної гашишем та мудрістю Сходу Маньчжурії... (Л. Дереш). Дивиться старі фільми по кінотеатрах, курить гашиш і читає Юнга Даньо (І. Карпа).  Словник сучасного українського сленгу
  5. гашиш — гаши́ш (араб.) отруйний наркотик, який видобувають з індійських конопель. При введенні в організм викликає порушення функцій центральної нервової системи, що супроводиться галюцинаціями.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. гашиш — Наркотична речовина, яку одержують із суцвіть індійської коноплі; при палінні чи жуванні викликає стан, подібний до алкогольного сп'яніння чи галюцинації; в Україні застосування гашишу заборонене.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. гашиш — Гаши́ш, див. хаши́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гашиш — ГАШИ́Ш, у, ч. 1. Наркотичний збудник, який виробляється з індійських конопель. 2. перен. Взагалі щось одурманююче; дурман. — Горстка [емігрантів].. найшла для свого пановання [панування] тисячі дурнів, божевільних, що..  Словник української мови в 11 томах