гнати
(жену, женеш) недок.
1. крим. Здійснювати пограбування. БСРЖ, 129; СЖЗ, 31; ЯБМ, 1, 230.
2. крим., мол. Повідомляти інформацію сумнівної істинности. — Ти ж, козел, гнав, що нікого не буде! — люто засичав Лисий і замахнувся на Півня кулаком (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 129; ПСУМС, 17. // що; мол. Розповідати вигадані історії. Потім ми підібрали якусь "бєцалку" і Федька гнав всіляку дурницю... (О. Ульяненко, Ірка). БСРЖ, 129.
Короткий словник жарґонної лексики української мови