гнати
гна́ти
жену, женеш і гонити, гоню, гониш, недок.
1》 перех. Змушувати рухатися в певному напрямку.
|| перех. і без додатка, розм. Виганяти, посилати куди-небудь із якоюсь метою.
|| розм. Спрямовувати рух чого-небудь.
2》 перех. Примушувати швидко бігти, йти, їхати і т. ін.
|| розм. Вести машину на великій швидкості.
3》 неперех., розм. Швидко бігти, їхати, мчатися.
4》 неперех., розм. Швидко, інтенсивно рости.
|| безос. Сприяти інтенсивному ростові.
5》 перех. Примушувати йти геть, залишати що-небудь; проганяти, виганяти. Гнати в шию.
6》 перех. Добувати що-небудь розкладанням речовини на складові частини за допомогою нагрівання, кип'ятіння і т. ін.
7》 перех. Переслідувати, цькувати звіра.
Великий тлумачний словник сучасної української мови