Словник жарґонної лексики української мови

гопотня

(-і) ж., збірн.; мол.; зневажл. Те саме, що гопота. Головою він кивнув у бік гопотні, яка агресивно <...> позирала у їхній бік (Л. Дереш, Культ).

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. гопотня — І, ж., збірн. Угруповання вуличних злодюжок. Головою він кивнув у бік гопотні, яка агресивно (і досить-таки розгублено) позирала у їхній бік (Л. Дереш).  Словник сучасного українського сленгу