гопотня
(-і) ж., збірн.; мол.; зневажл. Те саме, що гопота. Головою він кивнув у бік гопотні, яка агресивно <...> позирала у їхній бік (Л. Дереш, Культ).
Короткий словник жарґонної лексики української мови(-і) ж., збірн.; мол.; зневажл. Те саме, що гопота. Головою він кивнув у бік гопотні, яка агресивно <...> позирала у їхній бік (Л. Дереш, Культ).
Короткий словник жарґонної лексики української мови