гопота

(-и) ж., збірн.; мол.; несхвальн. Аґресивно налаштовані підлітки. БСРЖ, 134; ПСУМС, 18.

Значення в інших словниках

1. гопота — И, ж., збірн. Вуличні хулігани. Їм нічого не варто зібрати місцеву гопоту і натравити їх на делегацію.  Словник сучасного українського сленгу