гопота

И, ж., збірн. Вуличні хулігани. Їм нічого не варто зібрати місцеву гопоту і натравити їх на делегацію.

Значення в інших словниках

1. гопота — (-и) ж., збірн.; мол.; несхвальн. Аґресивно налаштовані підлітки. БСРЖ, 134; ПСУМС, 18.  Словник жарґонної лексики української мови