Словник жарґонної лексики української мови

грак

(-а) ч.

1. авто, жрм. Приватний таксист. "Грак" на водійському жаргоні — приватний таксист (Україна і світ сьогодні, 1999, № 30).

2. авто. Клієнт приватного таксиста. Між іншим, самі вони "граками" називають клієнтів. Себе ж іменують "граковозами" (День, 8.02.2002).

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. грак — грак іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. грак — ГРАК, -а, ГАЙВОРОН, -а. Перелітний птах родини воронових з блискучим чорним пір’ям. Пор. ворона.  Літературне слововживання
  3. грак — -а, ч. Те саме, що гайворон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. грак — див. ворон  Словник чужослів Павло Штепа
  5. грак — ГРАК, а́, ч. Те саме, що га́йворон. Бастувала чугунка, скрізь було глухо, каламутно, самотньо якось, і тільки граки чорним ланцюгом крил в'язали з світом село (М. Коцюбинський); У верховіттях упевнено ярмаркували чорні граки (О. Гончар); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
  6. грак — (гайворон) птах із ряду горобцеподібних; заселяє Європу та територію Азії з помірним кліматом; довж. бл. 50 см; гніздиться колоніями; корисний.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. грак — ґав (ґа́ви) лови́ти, фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер); — Спасибі вам за гостину!...  Фразеологічний словник української мови
  8. грак — ГРАК (перелітний птах родини воронових), ГА́ЙВОРОН, ГРА́ЙВОРОН діал. По чорній лисніючій ріллі поважно ходили граки, колупаючись білими дзьобами в землі (О. Копиленко); Вечірній закурився дим, і гайворонів посідали зграї (М.  Словник синонімів української мови
  9. грак — ГРАК, а́, ч. Те саме, що га́йворон. Бастувала чугунка, скрізь було глухо, каламутно, самотньо якось, і тільки граки чорним ланцюгом крил в’язали з світом село (Коцюб., II, 1955, 73); У верховіттях упевнено ярмаркували чорні граки (Гончар, Таврія..  Словник української мови в 11 томах
  10. грак — Грак меж. и пр. = гряк и пр. Стук! грак! то й п'ятак. Ном. № 10433. --------------- Грак, -ка м. 1) Грачъ. Од лівого виска він чорнявий як грак. МВ. ІІ. 182. 2) ловити граків = ґави ловити. Він граків ловить. Ном. № 10925.  Словник української мови Грінченка