йоржик
(-а) ч.
1. крим. Дуже хитра, вивертка, спритна людина. СЖЗ, 50.
2. мол. Пестл. до йорж 2. Я мовчки посилаю всіх до всіх чортів і продовжую наливатись їхнім пивом. Чоловіки приносять горілку. Ми продовжуємо у композиції, яка називається "йоржик" (Н. Римська: Тексти).
Короткий словник жарґонної лексики української мови