кранти
безос.-пред., кому, чому; крим., мол. Про безрадісний кінець чогось, сумні перспективи для когось; крах, безвихідь. БСРЖ, 289; СЖЗ, 56; ЯБМ, 1, 4704. // крим., жрм. Про завершення якоїсь дії; досить. А тепер перший раз в житті покохала по-справжньому ще когось і так, поки коса на камінь не найде, або хвороби якоїсь не підчепить, або ще щось її не зупинить! Тому й кажуть: "Людоїдка! Погуляла — і кранти!" (Ю. Покальчук, Те, що на споді). ЯБМ, 1, 470.
Короткий словник жарґонної лексики української мови