кусок
(-ска) ч.
1. мол., жрм. Тисяча грошових одиниць. — Скільки "кусків"? За те, що пропишеш? — Три тисячі, — сказав я ... (А. Дімаров, Містечкові історії); — По п'ятдесят кусків, — випалив Петруня (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 303; ПСУМС, 39; СЖЗ, 58; ЯБМ, 1, 489.
2. арм. Прапорщик. Посеред плацу стоїть капітан якогось там рангу. Кого нього кусок з мегафоном — кричить прізвища й імена (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 303; ПСУМС, 39. // тюр. Контролер-прапорщик у виправно-трудовій колонії. БСРЖ, 303; СЖЗ, 58; ЯБМ, 1, 489.
Короткий словник жарґонної лексики української мови