1. Словник жарґонної лексики української мови

кусок

(-ска) ч.

1. мол., жрм. Тисяча грошових одиниць. — Скільки "кусків"? За те, що пропишеш? — Три тисячі, — сказав я ... (А. Дімаров, Містечкові історії); — По п'ятдесят кусків, — випалив Петруня (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 303; ПСУМС, 39; СЖЗ, 58; ЯБМ, 1, 489.

2. арм. Прапорщик. Посеред плацу стоїть капітан якогось там рангу. Кого нього кусок з мегафоном — кричить прізвища й імена (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 303; ПСУМС, 39. // тюр. Контролер-прапорщик у виправно-трудовій колонії. БСРЖ, 303; СЖЗ, 58; ЯБМ, 1, 489.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кусок — (частина від цілого) шматок, (більший) шмат, розм. кавалок, (хліба) окраєць, (тканини, паперу) клапоть, клаптик, (чогось плаского) плитка. Словник синонімів Полюги
  2. кусок — кусо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. кусок — див. залишок Словник синонімів Вусика
  4. кусок — [кусок] -ска, м. (на) -ску, мн. -ски, -ск'іў Орфоепічний словник української мови
  5. кусок — -ска, ч. 1》 Частина, відділена, відбита і т. ін. від чого-небудь; шматок. || Частина чогось їстівного. || перен., розм. Про їжу як засіб існування. 2》 Взагалі частина чого-небудь. 3》 Відріз певного розміру (про тканину і т. ін.). 4》 розм. Прапорщик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кусок — Будзьок, букат, груда, грудка, грудочка, груддя, кавалок, кавалочок, кімса, клаптик, клаптичок, ковбатка, кус, кусень, кусник, луста, лустка, лусточка, ошимок, палустень, партика, постав, поставок, поставочок, скиба, скибка, скибочка, скибище, сувій... Словник чужослів Павло Штепа
  7. кусок — КУСО́К, ска́, ч. 1. Частина, відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чого-небудь; шматок. На серце мов кусок льоду впав (Г. Квітка-Основ'яненко); Григорій Михайлович перегинається, мов ножик, викидає з-під ліжка затягнуті на колодки дівочі чобітки... Словник української мови у 20 томах
  8. кусок — Ска, ч. 1. Тисяча. Кусок баксів. 2. військ. Прапорщик. Наш кусок — це найтупіше гальмо, яке я колись бачив у житті Словник сучасного українського сленгу
  9. кусок — відрива́ти (шмато́к) (хлі́ба) від ро́та. 1. перев. зі сл. свого́. Відмовляти собі у найнеобхіднішому заради кого-, чого-небудь. — Чи я ж його не любила, не жалувала? Од свого рота одривала шматок хліба та годувала його (І. Фразеологічний словник української мови
  10. кусок — ВІДРІ́З (кілька метрів тканини), ШМАТО́К, ШМАТ, КУСО́К розм.; СУВІ́Й (який зберігають згорнутим у трубку); КУПО́Н (з наміченими лініями для розкрою). Витяг кілька пар.. Словник синонімів української мови
  11. кусок — КУСО́К, ска́, ч. 1. Частина, відділена, відбита і т. ін. від чого-небудь; шматок. На серце мов кусок льоду впав (Кв.-Осн., II, 1956, 349); Григорій Михайлович перегинається, мов ножик, викидає з-під ліжка затягнуті на колодки дівочі чобітки... Словник української мови в 11 томах