кусок
КУСО́К, ска́, ч.
1. Частина, відділена, відбита і т. ін. від чого-небудь; шматок.
На серце мов кусок льоду впав (Кв.-Осн., II, 1956, 349);
Григорій Михайлович перегинається, мов ножик, викидає з-під ліжка затягнуті на колодки дівочі чобітки, кусок смоли і різне шевське начиння (Стельмах, II, 1962, 99);
// Частина чогось їстівного.
Недовго посиділа дітвора у хаті: ухопивши по куску хліба та по шматочку тарані, дьорнули надвір (Мирний, IV, 1955, 99);
Почало з’являтися на столі.. і печене, і смажене, і варене, і парене, і терте, і так кусками (Стельмах, Хліб.., 1959, 64);
// перен., розм. Про їжу як засіб існування.
Прошу Енею покланятись І хліба-солі не цуратись. Кусок останній розділю (Котл., І, 1952, 174).
◊ Відрива́ти кусо́к від (од) ро́та — відмовляти собі у найнеобхіднішому заради кого-, чого-небудь.
Наказував лиш синові, та й дуже, жалувати матір, що й при бідності відривала кусок од рота, аби лиш йому, Петрові, добре було (Дн. Чайка, Тв., 1960, 124);
Кусо́к в го́рло не лі́зе (не полі́зе) — про стан, коли людина не може їсти з якоїсь причини.
[Золотницький:] Обідать у такого хазяїна важко, тут і кусок в горло не полізе (К.-Карий, II, 1960, 325);
Кусо́к хлі́ба — те саме, що Шмато́к хлі́ба ( див. шмато́к).
Коли ж нема хіті того робить [складати відомості], коли робиш ради куска хліба,— о, яке невеселе і тяжке таке життя! (Мирний, V, 1955, 342);
Ла́комий кусо́к див. ла́комий;
Ла́сий кусо́к див. ла́сий.
2. Взагалі частина чого-небудь.
А тут же й наймичка в мене така трапилась, що не жаль їй кусок города поступити (Барв., Опов.., 1902, 308);
— Про нарізку тут балачка йде на поля, так от по скільки воно в якому куску? (Головко, II, 1957, 106).
3. Відріз певного розміру (про тканину і т. ін.).
Оксана Сергіївна.. застелила стіл куском найбільшої марлі (Ю. Янов., II, 1954, 70).
Значення в інших словниках
- кусок — (частина від цілого) шматок, (більший) шмат, розм. кавалок, (хліба) окраєць, (тканини, паперу) клапоть, клаптик, (чогось плаского) плитка. Словник синонімів Полюги
- кусок — кусо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кусок — див. залишок Словник синонімів Вусика
- кусок — [кусок] -ска, м. (на) -ску, мн. -ски, -ск'іў Орфоепічний словник української мови
- кусок — -ска, ч. 1》 Частина, відділена, відбита і т. ін. від чого-небудь; шматок. || Частина чогось їстівного. || перен., розм. Про їжу як засіб існування. 2》 Взагалі частина чого-небудь. 3》 Відріз певного розміру (про тканину і т. ін.). 4》 розм. Прапорщик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кусок — Будзьок, букат, груда, грудка, грудочка, груддя, кавалок, кавалочок, кімса, клаптик, клаптичок, ковбатка, кус, кусень, кусник, луста, лустка, лусточка, ошимок, палустень, партика, постав, поставок, поставочок, скиба, скибка, скибочка, скибище, сувій... Словник чужослів Павло Штепа
- кусок — КУСО́К, ска́, ч. 1. Частина, відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чого-небудь; шматок. На серце мов кусок льоду впав (Г. Квітка-Основ'яненко); Григорій Михайлович перегинається, мов ножик, викидає з-під ліжка затягнуті на колодки дівочі чобітки... Словник української мови у 20 томах
- кусок — Ска, ч. 1. Тисяча. Кусок баксів. 2. військ. Прапорщик. Наш кусок — це найтупіше гальмо, яке я колись бачив у житті Словник сучасного українського сленгу
- кусок — (-ска) ч. 1. мол., жрм. Тисяча грошових одиниць. — Скільки "кусків"? За те, що пропишеш? — Три тисячі, — сказав я ... (А. Дімаров, Містечкові історії); — По п'ятдесят кусків, — випалив Петруня (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). Словник жарґонної лексики української мови
- кусок — відрива́ти (шмато́к) (хлі́ба) від ро́та. 1. перев. зі сл. свого́. Відмовляти собі у найнеобхіднішому заради кого-, чого-небудь. — Чи я ж його не любила, не жалувала? Од свого рота одривала шматок хліба та годувала його (І. Фразеологічний словник української мови
- кусок — ВІДРІ́З (кілька метрів тканини), ШМАТО́К, ШМАТ, КУСО́К розм.; СУВІ́Й (який зберігають згорнутим у трубку); КУПО́Н (з наміченими лініями для розкрою). Витяг кілька пар.. Словник синонімів української мови