1. Словник чужослів Павло Штепа

кусок

Будзьок, букат, груда, грудка, грудочка, груддя, кавалок, кавалочок, кімса, клаптик, клаптичок, ковбатка, кус, кусень, кусник, луста, лустка, лусточка, ошимок, палустень, партика, постав, поставок, поставочок, скиба, скибка, скибочка, скибище, сувій, сувійчок, сувоїк, штикир, шмат, шматок, шматочок, шмата, шматка, шматина, шматинка, шматянка, шмаття, шматура, шматуряка, шматур'я, шманделок, див. обрізок

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кусок — (частина від цілого) шматок, (більший) шмат, розм. кавалок, (хліба) окраєць, (тканини, паперу) клапоть, клаптик, (чогось плаского) плитка. Словник синонімів Полюги
  2. кусок — кусо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. кусок — див. залишок Словник синонімів Вусика
  4. кусок — [кусок] -ска, м. (на) -ску, мн. -ски, -ск'іў Орфоепічний словник української мови
  5. кусок — -ска, ч. 1》 Частина, відділена, відбита і т. ін. від чого-небудь; шматок. || Частина чогось їстівного. || перен., розм. Про їжу як засіб існування. 2》 Взагалі частина чого-небудь. 3》 Відріз певного розміру (про тканину і т. ін.). 4》 розм. Прапорщик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кусок — КУСО́К, ска́, ч. 1. Частина, відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чого-небудь; шматок. На серце мов кусок льоду впав (Г. Квітка-Основ'яненко); Григорій Михайлович перегинається, мов ножик, викидає з-під ліжка затягнуті на колодки дівочі чобітки... Словник української мови у 20 томах
  7. кусок — Ска, ч. 1. Тисяча. Кусок баксів. 2. військ. Прапорщик. Наш кусок — це найтупіше гальмо, яке я колись бачив у житті Словник сучасного українського сленгу
  8. кусок — (-ска) ч. 1. мол., жрм. Тисяча грошових одиниць. — Скільки "кусків"? За те, що пропишеш? — Три тисячі, — сказав я ... (А. Дімаров, Містечкові історії); — По п'ятдесят кусків, — випалив Петруня (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). Словник жарґонної лексики української мови
  9. кусок — відрива́ти (шмато́к) (хлі́ба) від ро́та. 1. перев. зі сл. свого́. Відмовляти собі у найнеобхіднішому заради кого-, чого-небудь. — Чи я ж його не любила, не жалувала? Од свого рота одривала шматок хліба та годувала його (І. Фразеологічний словник української мови
  10. кусок — ВІДРІ́З (кілька метрів тканини), ШМАТО́К, ШМАТ, КУСО́К розм.; СУВІ́Й (який зберігають згорнутим у трубку); КУПО́Н (з наміченими лініями для розкрою). Витяг кілька пар.. Словник синонімів української мови
  11. кусок — КУСО́К, ска́, ч. 1. Частина, відділена, відбита і т. ін. від чого-небудь; шматок. На серце мов кусок льоду впав (Кв.-Осн., II, 1956, 349); Григорій Михайлович перегинається, мов ножик, викидає з-під ліжка затягнуті на колодки дівочі чобітки... Словник української мови в 11 томах