кусок
КУСО́К, ска́, ч.
1. Частина, відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чого-небудь; шматок.
На серце мов кусок льоду впав (Г. Квітка-Основ'яненко);
Григорій Михайлович перегинається, мов ножик, викидає з-під ліжка затягнуті на колодки дівочі чобітки, кусок смоли і різне шевське начиння (М. Стельмах);
Там не було нічого цілого – все куски якісь, уламки, череп'я бите (В. Нестайко);
// Частина чогось їстівного.
Недовго посиділа дітвора у хаті: ухопивши по куску хліба та по шматочку тарані, дьорнули надвір (Панас Мирний);
Свекор ламає калач, бере куски з нього й мед і частує гостей (Б.-І. Антонич);
Почало з'являтися на столі .. і печене, і смажене, і варене, і парене, і терте, і так кусками (М. Стельмах);
Віка теж киває. Вона пхає у себе кусок усіма пальцями враз (Любко Дереш);
// перен., розм. Про їжу як засіб існування.
Прошу Енею покланятись І хліба-солі не цуратись, Кусок останній розділю (І. Котляревський).
2. Взагалі частина чого-небудь.
А тут же й наймичка в мене така трапилась, що не жаль їй кусок города поступити (Ганна Барвінок);
– Про нарізку тут балачка йде на поля, так от по скільки воно в якому куску? (А. Головко).
3. Відріз певного розміру (про тканину, картон, папір і т. ін.).
– Витчеш сукна .. кусків зо два (А. Тесленко);
Оксана Сергіївна .. застелила стіл куском найбільшої марлі (Ю. Яновський);
До древка прапора хтось прив'язав кусок картону (М. Малиновська).
◇ Відрива́ти [шмато́к (рідше кусо́к)] [хлі́ба] від ро́та див. відрива́ти¹;
Діли́тися (рідко розділя́тися) / поділи́тися оста́ннім (заст. послі́днім) [шматко́м (куско́м) хлі́ба] див. діли́тися;
Ла́сий (ла́комий) шмато́к (шмато́чок, кусо́к і т. ін.) див. шмато́к;
Ма́ти шмато́к (ку́сень, кусо́к і т. ін.) хлі́ба див. ма́ти²;
(1) Сла́сний кусо́к – те саме, що Ла́сий (ла́комий) шмато́к (кусо́к) (див. шмато́к).
На сласний кусок найдеться куток (Номис).
Значення в інших словниках
- кусок — (частина від цілого) шматок, (більший) шмат, розм. кавалок, (хліба) окраєць, (тканини, паперу) клапоть, клаптик, (чогось плаского) плитка. Словник синонімів Полюги
- кусок — кусо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кусок — див. залишок Словник синонімів Вусика
- кусок — [кусок] -ска, м. (на) -ску, мн. -ски, -ск'іў Орфоепічний словник української мови
- кусок — -ска, ч. 1》 Частина, відділена, відбита і т. ін. від чого-небудь; шматок. || Частина чогось їстівного. || перен., розм. Про їжу як засіб існування. 2》 Взагалі частина чого-небудь. 3》 Відріз певного розміру (про тканину і т. ін.). 4》 розм. Прапорщик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кусок — Будзьок, букат, груда, грудка, грудочка, груддя, кавалок, кавалочок, кімса, клаптик, клаптичок, ковбатка, кус, кусень, кусник, луста, лустка, лусточка, ошимок, палустень, партика, постав, поставок, поставочок, скиба, скибка, скибочка, скибище, сувій... Словник чужослів Павло Штепа
- кусок — Ска, ч. 1. Тисяча. Кусок баксів. 2. військ. Прапорщик. Наш кусок — це найтупіше гальмо, яке я колись бачив у житті Словник сучасного українського сленгу
- кусок — (-ска) ч. 1. мол., жрм. Тисяча грошових одиниць. — Скільки "кусків"? За те, що пропишеш? — Три тисячі, — сказав я ... (А. Дімаров, Містечкові історії); — По п'ятдесят кусків, — випалив Петруня (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). Словник жарґонної лексики української мови
- кусок — відрива́ти (шмато́к) (хлі́ба) від ро́та. 1. перев. зі сл. свого́. Відмовляти собі у найнеобхіднішому заради кого-, чого-небудь. — Чи я ж його не любила, не жалувала? Од свого рота одривала шматок хліба та годувала його (І. Фразеологічний словник української мови
- кусок — ВІДРІ́З (кілька метрів тканини), ШМАТО́К, ШМАТ, КУСО́К розм.; СУВІ́Й (який зберігають згорнутим у трубку); КУПО́Н (з наміченими лініями для розкрою). Витяг кілька пар.. Словник синонімів української мови
- кусок — КУСО́К, ска́, ч. 1. Частина, відділена, відбита і т. ін. від чого-небудь; шматок. На серце мов кусок льоду впав (Кв.-Осн., II, 1956, 349); Григорій Михайлович перегинається, мов ножик, викидає з-під ліжка затягнуті на колодки дівочі чобітки... Словник української мови в 11 томах