кінчити
(-чу, -чиш) док.; мол., жрм. Відчути оргазм; вивершити статевий акт. Вона скочила в ліжко. Лизались. А потім, поки я скидав все — одно за другим — і клав рівно на крісло, як перед сном, малий Качик встиг вже кінчити і випити трохи "чорнила" (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 277; ЯБМ, 1, 456.
Короткий словник жарґонної лексики української мови