мажор
(-а) ч.; мол.; несхвальн.
1. Матеріяльно забезпечена молода людина, яка вдає із себе представника еліти і підкреслює свою вищість над іншими. БСРЖ, 328; ПСУМС, 42.
2. Підліток, син заможних батьків. <...> вони не "нові", не "мажори" — так колись говорили про дітей "номенклатури" (СМ, 13.07.2001). БСРЖ, 328; ПСУМС, 42.
Короткий словник жарґонної лексики української мови