мажор
мажо́р
-у, ч.
1》 Музичний лад, основою якого є великий тризвук з великою терцією в основі; прот. мінор.
|| у знач. прикм. Гама до мажор.
2》 перен., книжн. Бадьорий, радісний настрій, характер і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови