Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
мартен —
марте́н 1 іменник чоловічого роду піч марте́н 2 іменник чоловічого роду сталь
Орфографічний словник української мови
мартен —
ч., мет. 1》 род. -а. Те саме, що Мартенівська піч (див. мартенівський). 2》 род. -у. Те саме, що Мартенівська сталь (див. мартенівський).
Великий тлумачний словник сучасної мови
мартен —
МАРТЕ́Н, ч., мет. 1. род. а. Те саме, що Марте́нівська піч (див. піч). Домна дає чавун. Чавун іде в мартенівські печі. Мартени дають сталь (Остап Вишня); Вогонь і дим пеклом зриваються із домен та мартенів і могутньою хмарою висять над гамарнею (Б.
Словник української мови у 20 томах
мартен —
марте́н полуменева піч, де чавун і сталевий брухт переплавляють на сталь. Від прізвища французького металурга П. Мартена.
Словник іншомовних слів Мельничука
Мартен —
(Martin) Франк, 1890-1974, швейцарський композитор; додекафоніст; у творчості елементи неоромантизму та імпресіонізму; ораторія (Голгофа), опери (Буря), концерти, твори для оркестру, камерні твори.
Універсальний словник-енциклопедія
мартен —
МАРТЕ́Н, ч., мет. 1. род. а. Те саме, що Марте́нівська піч ( див. марте́нівський). Домна дає чавун. Чавун іде в мартенівські печі.
Словник української мови в 11 томах