мудь
(-я) ч.; мол.; зневажл. Те саме, що мудак. <...> ти Єву трахнув ще по телефону / доки мудь-Адам ліпив їй рай <...> (В. Цибулько, Майн кайф); — Ну шо, зашив? — Но. — У. А чо такий мудь? (Р. Кухарук, Любити хлопчика).
Короткий словник жарґонної лексики української мови