Значення в інших словниках
-
нари —
на́ри множинний іменник
Орфографічний словник української мови
-
нари —
нар, мн. Настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев'яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
нари —
Піл
Словник чужослів Павло Штепа
-
нари —
НА́РИ, нар, мн. Настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев'яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги. Після прогулянки Остап Тур сідав на краю нар, на долівку спускав довгі ноги, а руки клав на сухі коліна (С.
Словник української мови у 20 томах
-
нари —
НА́РИ, нар, мн. Настил, поміст або якийсь пристрій для спання (перев. з дерев’яних дощок), що міститься на певній відстані від підлоги. Після прогулянки Остап Тур сідав на краю нар, на долівку спускав довгі ноги, а руки клав на сухі коліна (Чорн., Визвол.
Словник української мови в 11 томах