Значення в інших словниках
-
небо —
(видимий простір над землею) небозвід, поет, небокрай, книжн. уроч. небеса, твердінь.
Словник синонімів Полюги
-
небо —
не́бо іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
небо —
Не́бо. У сполуч. перерости о ціле небо — незмірно переважати когось, бути на цілу голову вищим за когось. На сей раз ми подамо поперед усього характеристику москвофільства першої половини XIX ст.
Українська літературна мова на Буковині
-
небо —
мн. НЕБЕСА, небокрай, небовид, небозвід; (баня неба) намет неба, небесна сфера <�склепіння, ур. твердь>; УР. рай, потойбічний світ; П. Бог, сила небесна.
Словник синонімів Караванського
-
небо —
Блакить, виш, вишина, захмар'я, надхмар'я, небеса, небовид, небовись, небовища, небозвід, небозвіддя, небозвідь, небогіад, небосинь, небоспад, небосхил, оболоки, підзор'я, піднебесся, піднеб'я, підхмар'я, поле (в загадці), синява (поет.
Словник синонімів Вусика
-
небо —
I н`ебо-а, с. 1》 Видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі шатра. 2》 За релігійними уявленнями – місцеперебування Бога, ангелів, святих; потойбічний світ, рай. II неб`одив. Набу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
небо —
НЕ́БО, а, с. 1. Видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола. Уже зірниця На небі ясно зайнялась (Т. Шевченко); Високо-високо на темному небі сіяла велика ясна зоря (Леся Українка); В провулках, поміж тинами, клубочилася темрява...
Словник української мови у 20 томах
-
небо —
не́бо: ◊ не́бо в ґе́мбі → ґємба
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
небо —
Ані сніг, ані дощ, на небі не зогниють, а до нас прийдуть. Фізичний закон. Підчас посухи люди потішають себе, що дощ прийти мусить. Дай нам Боже, що нам треба, а по смерти гоп до неба.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
небо —
У християнстві стан спасіння людей, поєднаних Ісусом Христом з Богом; найвище щастя людини, її досконале життя й причастя з Святою Трійцею, з Богоматір'ю, ангелами й усіма святими або спасенними людьми; до н. йдуть ті, хто вмирає в милості, тобто вільні від смертного гріха.
Універсальний словник-енциклопедія
-
небо —
(аж (і)) не́бу (рідко не́бові) (бу́де (ста́не)) жа́рко. Уживається для вираження найвищого ступеня інтенсивності якоїсь дії, діяльності; активніше, енергійніше і т. ін. вже не може бути. Знов пост (охорона) біжить, клене, аж небу жарко (І.
Фразеологічний словник української мови
-
небо —
НЕ́БО (видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола), НЕБЕСА́ мн., поет., НЕБОЗВІ́Д, НЕБОКРА́Й поет., НЕБОСХИ́Л поет., НЕБОВИ́Д поет.; ТВЕРДІ́НЬ книжн., уроч., ТВЕРДЬ книжн., уроч. (перев. з означенням небесна).
Словник синонімів української мови
-
небо —
Не́бо, -ба, -бу; небеса́, -бе́с
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
небо —
НЕ́БО, а, с. 1. Видимий над поверхнею землі повітряний простір у формі купола. Уже зірниця На небі ясно зайнялась (Шевч., II, 1953, 310); Високо-високо на темному небі сіяла велика ясна зоря (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
небо —
Не́бо, -ба с. Небо. Бачить Бог з неба, що кому треба. Ном. № 73. (мн.: небеса и неба).
Словник української мови Грінченка