патик —
-а, ч. Те саме, що палиця 1). Всипати патиків кому — побити кого-небудь палкою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
патик —
А, ч. Те саме, що палиця. Ти досі висох на патик? То долучайся до казарми. (ЧТ:97).
Словник поетичної мови Василя Стуса
патик —
ПАТИ́К, а́, ч. Те саме, що па́лиця 1. Село, як муравлисько, в котре свавільний хлопець патик уткнув (Б. Лепкий); Це ще не оселя, це лише на чистому полі три рядочки щеплених патиків, що ледве пустили по кілька кволих листочків (У.
Словник української мови у 20 томах
патик —
пати́к 1. кий, ціпок (ст) ◊ самітний як пати́к одинокий, неодружений (про мужчину)(ст) 2. вул., вульг. чоловічий статевий орган (ср)|| = будуляк ◊ ста́вити пати́ки вул., вульг. здійснювати статевий акт (ст)|| = гримати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
патик —
вси́пати патикі́в кому. Побити, суворо покарати кого-небудь. Головним злодіям повипікали очі, іншим поприпалювали підошви та всипали по пару сот (по парі сотень) патиків (І. Франко).
Фразеологічний словник української мови
патик —
ПАТИ́К, а́, ч. Те саме, що па́лиця 1. Хтось із школярів витяг з-під парти якогось патика й засунув за дверну клямку (Вас., II, 1959, 90); Карпо сидів на пеньку і патиком перегортав з місця на місце торішній перепрілий лист (Іщук, Вербівчани, 1961, 270).
Словник української мови в 11 томах
патик —
Пати́к, -ка м. Палка, колъ. Грин. ІІІ. 520. Аж язик патиком став. Пане, бери черевик на патик. Ном. № 9902. ум. патичок. Чуб. V. 1140.
Словник української мови Грінченка