порожній
(-я, -є) крим., мол. Про людину, яка не має при собі грошей. — Приніс? — зустрів Юзь Арсена, ніби він щойно до магазину вибіг. — Я порожній. (В. Слапчук, Втома воїна); Я порожній, абсолютний голяк (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 491; ЯБМ, 2, 262.
Короткий словник жарґонної лексики української мови