приколюватися

(-ююся, -юєшся) недок.

1. з когось, з чогось; мол., крим. Сміятися з кого, з чого. Приколюватися з анекдота. БСРЖ, 473; ПСУМС, 57.

2. до чого; мол. Захоплюватися чимсь; отримувати задоволення від чогось. Приколюватися до буддизму.

Значення в інших словниках

1. приколюватися — прико́люватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приколюватися — ПРИКО́ЛЮВАТИСЯ.  Словник української мови у 20 томах