підставлятися

(-яюся, -яєшся) недок.; жрм. Своєю поведінкою наражатися на небезпеку, неприємність, незручне становище тощо. Для Анатолія Борсюка це було, напевно, одне з найбільш складних інтерв'ю за весь час "Монологів", іноді навіть до глядацької незручності за те, як він настирливо "підставляється" під майже грубість Вульфа... (День, 5.02.1999).

Значення в інших словниках

1. підставлятися — підставля́тися 1 дієслово недоконаного виду ставитися під що-небудь; приставлятися підставля́тися 2 дієслово недоконаного виду підставляти себе під удар розм.  Орфографічний словник української мови
2. підставлятися — -яється, недок. Пас. до підставляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підставлятися — ПІДСТАВЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок. Пас. до підставля́ти. Під один край корони підставляється паличка (Остап Вишня); Дівчата роздобули суниць, сметани, цукру. Все це щедро підставлялося Валентині та Вікторові (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах
4. підставлятися — ПІДСТАВЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок. Пас. до підставля́ти. Під один край корони підставляється паличка (Вишня, І, 1956, 449); Дівчата роздобули суниць, сметани, цукру. Все це щедро підставлялося Валентині та Вікторові (Руд., Вітер.., 1958, 48).  Словник української мови в 11 томах