Словник жарґонної лексики української мови

рябчик

(-а) ч.

1. морськ., крим. Флотський тільник. БСРЖ, 519; СЖЗ, 90; ЯБМ, 2, 308.

2. жрм. Радянський рубль. Коли Бурмило зайшов до кімнати, де борсався на ліжку у п'яних видіннях Мейдик, в кишені його джинсової куртки вже лежала сотня "свіженьких рябчиків" (В. Врублевський, Замах на генсека); <...> — Ти особисто багато знаєш людей, котрі частіше одного разу в десять років возять у звичайних "Жигулях" півмільйона рябчиків? (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб). БСРЖ, 519; СЖЗ, 90; ЯБМ, 2, 308.

3. тюр. Наряд на роботу поза чергою. БСРЖ, 519; СЖЗ, 90.

Короткий словник жарґонної лексики української мови

Значення в інших словниках

  1. рябчик — ря́бчик 1 іменник чоловічого роду, істота птах ря́бчик 2 іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
  2. рябчик — -а, ч. 1》 Лісовий птах родини тетерукових з рябим оперенням. || М'ясо цього птаха, що вживається як їжа. 2》 Рід багаторічних трав'янистих рослин родини лілійних з квітами різного забарвлення, перев. з рябим малюнком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рябчик — РЯ́БЧИК, а, ч. 1. Лісовий птах родини тетерукових з рябим оперенням. Рябчик, тетерів і глухар гніздяться на землі, тут же часто шукають їжу (із журн.); // М'ясо цього птаха, що вживається як їжа.  Словник української мови у 20 томах
  4. рябчик — Птах ряду куроподібних, заселяє ліси Євразії; довж. 36-45 см; в Україні охороняється.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. рябчик — РЯ́БЧИК (лісовий птах родини тетерукових із рябим оперенням), РЯБЕ́ЦЬ. Тетеря й рябчик, що колись, Було, і ліку їм не знали,.. кудись у інший край позалітали (Я. Щоголів); Іванов згадав, що.. лежить вбитий ним ще вранці рябець. Він витяг його і почав скубти (І. Багмут).  Словник синонімів української мови
  6. Рябчик — Ря́бчик, -ка; -ки, -ків = Рябко́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. рябчик — РЯ́БЧИК, а, ч. 1. Лісовий птах родини тетерукових з рябим оперенням. В УРСР рябчик зустрічається в лісах Полісся і Карпат, вибираючи ділянки з густим підліском, недалеко від води (Корисні птахи.., 1950, 24); // М’ясо цього птаха, що вживається як їжа.  Словник української мови в 11 томах
  8. рябчик — Рябчик, -ка м. 1) = рябко 2. Рудч. Ск. І. 201. 2) Сортъ арбузовь, у которыхъ корка съ темными полосами. Лохв. у.  Словник української мови Грінченка