рябчик
РЯ́БЧИК, а, ч.
1. Лісовий птах родини тетерукових з рябим оперенням.
В УРСР рябчик зустрічається в лісах Полісся і Карпат, вибираючи ділянки з густим підліском, недалеко від води (Корисні птахи.., 1950, 24);
// М’ясо цього птаха, що вживається як їжа.
2. (Fritillaria L.). Рід багаторічних трав’янистих рослин родини лілійних з квітами різного забарвлення, переважно з рябим малюнком.
Дуже придатні для весняних газонів дикоростучі тюльпани, рябчики, шафрани та рястки (Весн. флора, 1955, 143).
Словник української мови (СУМ-11)