рябчик
РЯ́БЧИК, а, ч.
1. Лісовий птах родини тетерукових з рябим оперенням.
Рябчик, тетерів і глухар гніздяться на землі, тут же часто шукають їжу (із журн.);
// М'ясо цього птаха, що вживається як їжа.
2. Рід багаторічних трав'янистих рослин родини лілійних з квітами різного забарвлення, переважно з рябим малюнком.
Дуже придатні для весняних газонів дикоростучі тюльпани, рябчики, шафрани та рястки (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)