скотина
(-и) ж.
1. крим.; зневажл. Неавторитетна людина. БСРЖ, 543; ЯБМ, 2, 346.
2. мол.; зневажл. Дівчина легкої поведінки; повія. Знімає скотину за 5 грн. І потрахує жадібно, жадібно (Синопсис станіславський необов'язковий).
Короткий словник жарґонної лексики української мови