Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
собачка —
соба́чка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
собачка —
-и, ч. і рідше ж. 1》 Зменш.-пестл. до собака 1). 2》 Те саме, що гашетка. 3》 спец. Пристрій у машинах, механізмах, який перешкоджає зворотному рухові зубчастого колеса. Лугова собачка — північноамериканський ховрах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
собачка —
СОБА́ЧКА, и, ч. і рідше ж. 1. Зменш.-пестл. до соба́ка 1. [Канупір:] Уїдлива у вас ота куценька собачка, – так і хапа за литки (М. Кропивницький); Невеличкий собачка .. спочатку зустрів їх хоробрим наступом, а потім .. забився десь і замовк (Ю.
Словник української мови у 20 томах
собачка —
ГАШЕ́ТКА (гачок для спускання курка вогнепальної зброї), СПУСКОВИ́Й ГАЧО́К, СПУСК, СОБА́ЧКА розм. (крім кулемета). Костенко натиснув на гашетку і блискучим оком дивився крізь мушку, як один за одним падали німецькі солдати (І.
Словник синонімів української мови
собачка —
СОБА́ЧКА, и, ч. і рідше ж. 1. Зменш.-пестл. до соба́ка 1. [Канупір:] Уїдлива у вас ота куценька собачка, — так і хапа за литки (Кроп., II, 1958, 137); Невеличкий собачка.. спочатку зустрів їх хоробрим наступом, а потім.. забився десь і замовк (Збан.
Словник української мови в 11 томах
собачка —
Собачка, -ки м. и ж. 1) ум. отъ собака. 2) Названіе одной изъ звѣздъ возлѣ созвѣздія Большой Медвѣдицы. Грин. І. 1. 3) раст. Cynoglossum officinale L. ЗЮЗО. І. 120.
Словник української мови Грінченка