собачка

СОБА́ЧКА, и, ч. і рідше ж.

1. Зменш.-пестл. до соба́ка 1.

[Канупір:] Уїдлива у вас ота куценька собачка, — так і хапа за литки (Кроп., II, 1958, 137);

Невеличкий собачка.. спочатку зустрів їх хоробрим наступом, а потім.. забився десь і замовк (Збан., Таємниця.., 1971, 226);

*У порівн. — По вашій милості сьогодні треба ждати надзирателя.. — Чого ж по моїй милості?— Того, що ви лащитесь, як та собачка. І вже поспішили сказати, кому що треба (Мирний, І, 1954, 334).

2. Те саме, що гаше́тка.

[Касьян:] А ось як [стріляти]. (Показує). Потім придави собачку і бабах! (Кроп., V, 1959, 557);

Клацнув [хлопець] собачкою й знову поклав револьвер у кишеню (Кир., Вибр., 1960, 101).

3. спец. Пристрій у машинах, механізмах, який перешкоджає зворотному рухові зубчастого колеса.

▲ Лугова́ соба́чка — північноамериканський ховрах.

Значення в інших словниках

1. собачка — соба́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. собачка — -и, ч. і рідше ж. 1》 Зменш.-пестл. до собака 1). 2》 Те саме, що гашетка. 3》 спец. Пристрій у машинах, механізмах, який перешкоджає зворотному рухові зубчастого колеса. Лугова собачка — північноамериканський ховрах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. собачка — Песик, песеня, пуцик, цуценя, пуценятко, цюця, (машин.) клямка, (рушниці) кошок  Словник чужослів Павло Штепа
4. собачка — СОБА́ЧКА, и, ч. і рідше ж. 1. Зменш.-пестл. до соба́ка 1. [Канупір:] Уїдлива у вас ота куценька собачка, – так і хапа за литки (М. Кропивницький); Невеличкий собачка .. спочатку зустрів їх хоробрим наступом, а потім .. забився десь і замовк (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. собачка — (-и) ж.; комп. Те саме, що собака 5. БСРЖ, 551.  Словник жарґонної лексики української мови
6. собачка — ГАШЕ́ТКА (гачок для спускання курка вогнепальної зброї), СПУСКОВИ́Й ГАЧО́К, СПУСК, СОБА́ЧКА розм. (крім кулемета). Костенко натиснув на гашетку і блискучим оком дивився крізь мушку, як один за одним падали німецькі солдати (І.  Словник синонімів української мови
7. собачка — Собачка, -ки м. и ж. 1) ум. отъ собака. 2) Названіе одной изъ звѣздъ возлѣ созвѣздія Большой Медвѣдицы. Грин. І. 1. 3) раст. Cynoglossum officinale L. ЗЮЗО. І. 120.  Словник української мови Грінченка