Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
студент —
Сту́дент: — в кол. Галичині — гімназист [IV] — тут: учень середньої школи [48] — Учень середніх шкіл [XX] Бо хто такі — наші ? Студенти, академіки, ну, а в них який стосунок з робітниками? [XX]
Словник з творів Івана Франка
студент —
студе́нт іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
студент —
[студент] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
Орфоепічний словник української мови
студент —
СТУДЕ́НТ, а, ч. Той, хто навчається у вищому або середньому спеціальному навчальному закладі. Я був студентом, Бажав науки і знання І кождим дорожив моментом, Щоб здобувати їх (І.
Словник української мови у 20 томах
студент —
студе́нт 1. гімназист, учень (ст): Не знаю, які політичні події і яка політична гра зробила те, що до Львова заповіджено приїзд не абиякої особи, але одинокого сина австрійського цісаря, престолонаслідника архикнязя Рудольфа.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
студент —
-а, ч. Той, хто навчається у вищому або середньому спеціальному навчальному закладі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
студент —
У́ЧЕНЬ (той, хто вчиться у школі, середньому навчальному закладі, у якогось фахівця); ШКОЛЯ́Р (у школі); ВИХОВА́НЕЦЬ (школи, навчального закладу, дитячого будинку тощо); КУРСА́НТ (військового училища); СТУДЕ́НТ (вищого навчального закладу)...
Словник синонімів української мови
студент —
СТУДЕ́НТ, а, ч. Той, хто навчається у вищому або середньому спеціальному навчальному закладі. Я був студентом, Бажав науки і знання І кождим дорожив моментом, Щоб здобувати їх (Фр.
Словник української мови в 11 томах
студент —
Студент, -та м. 1) Ученикъ. Ішли три студенти до школи. Гн. І. 163. 2) Студентъ. Студенти, як звичайно буває, почали записувати його лекції. Левиц. Пов. 52.
Словник української мови Грінченка