сушняк
(-у) ч.
1. мол. Сухе вино. БСРЖ, 576; СЖЗ, 98.
2. мол., жрм. Сильна спрага після вживання наркотику чи алкоголю. Серед ночі прокинувся від сушняку і бажання помочитися (В. Кожелянко, Чайна Ейфорія); Єдине, що може підняти [після пиятики] обох [жінку й чоловіка] — це сушняк (ПіК, 2001, № 43). БСРЖ, 576; ПСУМС, 67.
Короткий словник жарґонної лексики української мови