сюр

(-у) ч. інтел. Сюрреалізм у мистецтві. БСРЖ, 579; ТСРОЖ, 213.

Значення в інших словниках

1. сюр — сюр 1 вигук незмінювана словникова одиниця сюр 2 іменник чоловічого роду сюрреалізм; фантасмагорія розм.  Орфографічний словник української мови
2. сюр — СЮР, виг. 1. Звуконаслідування, що означає різкий, високий звук. Той щебет [ластівок] ніби зливається з сюрканням білих цівок молока в дійниці: сюр-сюр, фіть-фіть... (І.  Словник української мови у 20 томах
3. сюр — виг. 1》 Звуконаслідування, що означає різкий, високий звук. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. сюркати, сюрчати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сюр — СЮР, виг. 1. Звуконаслідування, що означає різкий, високий звук. Той щебет [ластівок] ніби зливається з сюрканням білих цівок молока в дійниці: сюр-сюр, фіть-фіть… (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 68). 2. розм. Уживається як присудок за знач.  Словник української мови в 11 томах