Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
татуювання —
татуюва́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
татуювання —
ТАТУЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. татуюва́ти. Відомі два способи татуювання: рельєфне і малюнкове. Перший більш поширений у народів Африки (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
татуювання —
-я, с. 1》 Дія за знач. татуювати. 2》 збірн. Візерунки, малюнки й т. ін. на тілі людини, зроблені наколюванням і втиранням під шкіру барвників.
Великий тлумачний словник сучасної мови
татуювання —
татуюва́ння (франц. tatoner – татуювати, з полінезійської) нанесення зображення (візерунку, напису) наколюванням його людині на шкіру. В наколи вводять барвні речовини. Пережиток старовини, не гідний наслідування.
Словник іншомовних слів Мельничука
татуювання —
Тривкий малюнок чи напис на тілі, виконаний наколюванням шкіри і введенням барвників.
Універсальний словник-енциклопедія
татуювання —
Татуюва́ння, -ння, -нню
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
татуювання —
ТАТУЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. татуюва́ти. Відомі два способи татуювання: рельєфне і малюнкове. Перший більш поширений у народів Африки (Знання..
Словник української мови в 11 томах