татуювання
ТАТУЮВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. татуюва́ти.
Відомі два способи татуювання: рельєфне і малюнкове. Перший більш поширений у народів Африки (з наук.-попул. літ.);
Для татуювання треба мати спеціальний прилад, що складається з щипців і набору окремих цифр (з наук. літ.);
Циган так само мовчки сів, простягнув до банкомета синю від тутуювання руку (А. Дімаров).
2. збірн. Візерунки, малюнки й т. ін. на тілі людини, зроблені наколюванням і втиранням під шкіру барвників.
По татуюванню на руці і впізнали. “Шурко”, – було витатуйовано там... (О. Гончар);
Одні з них [повстанців] ішли або їхали верхи напівголі, .. строкаті від барвистого татуюваная (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)