Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
торбинка —
торби́нка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири торби́нки
Орфографічний словник української мови
торбинка —
[торбинка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, мн. -инкие/-иенки, -инок/-иенок дв'і торбинкие
Орфоепічний словник української мови
торбинка —
ТОРБИ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до торби́на. Ішов кобзар до Києва Та сів спочивати. Торбинками обвішаний Його повожатий (Т. Шевченко); По вулиці йшли школярі з сірими полотняними торбинками через плече (А.
Словник української мови у 20 томах
торбинка —
торби́нка дамська сумочка (ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
торбинка —
И, ж. 1. див. торба. Так що тепер вам тут всім торбинка прийшла!!!!! (Інтернет). 2. Хабар. Як вступають? А так — за торбинку.
Словник сучасного українського сленгу
торбинка —
-и, ж. 1》 Зменш. до торбина. 2》 Жіноча сумочка для грошей, хустинки, парфумерії та інших дрібних речей.
Великий тлумачний словник сучасної мови
торбинка —
ТОРБИ́НКА, и, ж. 1. Зменш. до торби́на. Ішов кобзар до Києва Та сів спочивати. Торбинками обвішаний Його повожатий (Шевч., І, 1951, 46); По вулиці йшли школярі з сірими полотняними торбинками через плече (Головко, II, 1957, 78)...
Словник української мови в 11 томах
торбинка —
Торбина, -ни ж. = торба 1. Хоч іду в гостину, то беру хліб в торбину. Шейк. ум. торбинка, торбинонька, торбиночка.
Словник української мови Грінченка