Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
фляга —
фля́га іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
фляга —
Фля́га. Прапор. Чех їде там [до Петербурга] як Чех, Словінець як Словінець і вертають звідтам як вірні сини своєї вітчини. Цілком инакше має ся річ із Богатирцем і тов[аришами].
Українська літературна мова на Буковині
фляга —
[фл’ага] -гие, д. і м. фл'аз'і
Орфоепічний словник української мови
фляга —
Сулія, див. посуда
Словник чужослів Павло Штепа
фляга —
ФЛЯ́ГА, и, ж. 1. Похідна, плоска переважно металева посудина, іноді обплетена або обшита чим-небудь, яку носять на поясі, через плече тощо; баклага. З фляги він пригубив. Води краплину, щоб зросить язик (М.
Словник української мови у 20 томах
фляга —
И, ж. Пляшка вина. Бери флягу сухаря і приходь.
Словник сучасного українського сленгу
фляга —
-и, ж. 1》 Похідна плоска перев. металева посудина, яку носять на поясі, через плече тощо; баклага. 2》 Велика посудина з ручками, призначена для рідини; бідон.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фляга —
БІДО́Н, ФЛЯ́ГА спец. ФЛЯ́ГА (похідна посудина для рідини), ФЛЯ́ЖКА, БАКЛА́ГА (БОКЛА́ГА), БАКЛАГ (БОКЛА́Г), МАНІ́РКА (з кришкою, що служить за склянку).
Словник синонімів української мови
фляга —
ФЛЯ́ГА, и, ж. 1. Похідна плоска переважно металева посудина, іноді обплетена або обшита чим-небудь, яку носять на поясі, через плече тощо; баклага. З фляги він пригубив Води краплину, щоб зросить язик (Бажан, Вибр.
Словник української мови в 11 томах