штуцер
-а. ч.
1. мол. Те саме, що штука. — А ви чули, що два дні тому брати Яйця програли штуцер зелених! (А. Дністровий, Місто уповільненої дії). ПСУМС, 82.
2. крим.; жарт. Ніс. БСРЖ, 704; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 575.
3. крим.; жарт. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 704; СЖЗ, 117; ЯБМ, 2, 575.
Короткий словник жарґонної лексики української мови