штурпак
(-а) ч.; жрм; зневажл. Хлопець, чоловік. Чіпа побіг пити на халяву "Агдам" з якимись штурпаками ла вулиці і пропав (М. Мишкало, Майже європеєць).
Короткий словник жарґонної лексики української мови(-а) ч.; жрм; зневажл. Хлопець, чоловік. Чіпа побіг пити на халяву "Агдам" з якимись штурпаками ла вулиці і пропав (М. Мишкало, Майже європеєць).
Короткий словник жарґонної лексики української мови