штурпак
штурпа́к (штурба́к, штуба́к) знев., ірон. недотепа, дурень (м, ср, ст): Вона прекрасно володіла французькою мовою, бо бувала в Парижі, але навчити їй таких, що так скажу, “штурпаків”, якими була більшість з нас, було безнадійною справою (Микула)|| = бевзь
Лексикон львівський: поважно і на жарт