штуркати —
ШТУ́РКА́ТИ, шту́рка́ю, шту́рка́єш, недок., кого, чим і без дод., діал. Штурхати. Він сміявся, жартував.., штуркав підпасича (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
штуркати —
шту́рка́ти дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
штуркати —
штуркаю, штуркаєш, недок., перех. і без додатка, діал. Штурхати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
штуркати —
ШТУ́РКА́ТИ, шту́рка́ю, шту́рка́єш, недок., перех. і без додатка, діал. Штурхати. Він сміявся, жартував.., штуркав підпасича (Фр., VII, 1951, 75).
Словник української мови в 11 томах