Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
щучка —
[шчучка] -чкие, д. і м. -уц':і, р. мн. -чок
Орфоепічний словник української мови
щучка —
ЩУ́ЧКА¹, и, ж. Зменш.-пестл. до щу́ка. – А я сомка кілограмів на три зачепив і щучку трохи більшу (О. Копиленко); – Ех, я щучок маленьких люблю ловити! (О. Донченко). ЩУ́ЧКА², и, ж., бот. Те саме, що щу́чник.
Словник української мови у 20 томах
щучка —
щу́чка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
щучка —
-и, ж. Зменш. до щука.
Великий тлумачний словник сучасної мови
щучка —
ЩУ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до щу́ка. — А я сомка кілограмів на три зачепив і щучку трохи більшу (Коп., Як вони.., 1961, 152); — Ех, я щучок маленьких люблю ловити! (Донч., VI, 1957, 263).
Словник української мови в 11 томах
щучка —
Щучка, -ки ж. ум. отъ щука.
Словник української мови Грінченка