Короткий словник жарґонної лексики української мови
Значення в інших словниках
імбецил —
ІМБЕЦИ́Л, а, ч., мед. Людина, що страждає на імбецильність. Імбецил не може навчатися, він непрацездатний (з наук. літ.); Мова імбецилів примітивна, аграматична, вони можуть промовляти нескладні фрази (словниковий запас 200–300 слів) (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах