Значення в інших словниках
-
плащаниця —
плащани́ця іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
плащаниця —
І плащениця Ікона на полотні, що зображує покладеного до гробу Ісуса Христа; Божий гріб
Словник церковно-обрядової термінології
-
плащаниця —
-і, ж. Предмет культу в християнській церкві у вигляді полотнища з зображенням тіла Христа в труні. Туринська плащаниця — плащаниця, якою, згідно з переказами, огорнули тіло мертвого Ісуса Христа після страти. Зберігається в італійському місті Турині.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
плащаниця —
ПЛАЩАНИ́ЦЯ, і, ж. Тонка лляна полотнина, уживана при похованні; покривало, похоронний саван, в який було загорнене тіло Ісуса Христа.
Словник української мови у 20 томах
-
плащаниця —
ПЛАЩАНИ́ЦЯ, і, ж. Предмет культу в православній церкві у вигляді полотнища з зображенням тіла Христа в труні. За чужую кривавицю купив у церкву плащаницю (Номис, 1864, № 13556).
Словник української мови в 11 томах
-
плащаниця —
Плащаниця, плащениця, -ці ж. 1) Плащаница, изображеніе на полотнѣ положенія во гробъ Спасителя. За чужую крівавицю купив у церкву плащеницю. Ном. № 13556. 2) Родъ писанки съ равностороннимъ четырехконечнымъ крестомъ въ орнаментѣ. КС. 1891. VI. 371.
Словник української мови Грінченка